Статті

Приблизно у віці 3-4-х років діти починають багатьом цікавитися і задають батькам різні питання, в тому числі: «звідки беруться діти», «чим відрізняється дівчинка від хлопчика», «чому мама і тато цілуються й обіймаються» і так далі. Важливо розуміти, що для дітей це звичайна тема, така ж як про квіти чи тварин. Але часто подібні розмови від дітей ставлять дорослих у незручне становище. У цій статті ми розберемо, як відповідати дітям на питання про важливе, який відповідний вік для розмови «про це», чому важливо не «залякати» дитину і підібрати правильні слова.

Зазвичай всі з хвилюванням чекають появу малюка, а коли він народжується, здається, що батьки готові на все аби їх немовляті було добре. Не дарма особливо в перший рік дитину називають «маленьким царем». Але, як правило, маленька крихітка з часом проявляє капризи, непослух, випробовує терпіння батьків ... Багато сімей погодяться, що виховання - тривалий, копіткий труд. Не секрет, що саме в перші роки дитини формується її особистість, характер, батьки дають базові установки для життя. Саме тому важливо застосовувати тільки правильні методи і відмовлятися від шкідливих, наприклад, крику і фізичних покарань.

На нашу Лінію довіри часто надходять такі прохання: «Допоможіть моєму батькові перестати пити», «Як допомогти моєму синові кинути наркотики», «Подруга страждає від чоловіка-абьюзера», «Мій чоловік не може позбутися від ігрової залежності» і т.п. На жаль, багато людей стикаються з залежностями родичів і друзів. Перше, що ми запитуємо — як ця ситуація впливає на вас; що спонукає саме вас, а не вашого залежного родича звернутися до нас? Чому ми ставимо таке питання? Тому що, в більшості випадків, в допомоги, перш за все, потребує сам той, хто телефонує. У цій статті розберемося чому.

За оцінками ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я), у всьому світі від депресії страждає понад 264 мільйонів людей різних вікових груп. Якщо порівнювати із західними країнами, то українці вкрай неохоче звертаються до фахівців за допомогою. Чому так? Коли необхідно звернутися до фахівців і чи можна подолати депресивний стан самостійно?

Вам набридло, що вас весь час «б'ють?». Річ не про фізичні побої. Давайте розглянемо, як благородно відбити напад й при цьому зберегти цілісність.

Відчувати тривогу – це погано чи нормально? Психологи кажуть, що всі наші емоції нейтральні та важливі. Тривожність в останній час дуже поширилася у суспільстві. Це цілком зрозуміло — фінансова криза, карантин, новини, що пригнічують, люди відчувають стрес, хвилюються за майбутнє. Психіка реагує на ті чи інші події. Проблема виникає тоді коли тривога становиться станом і не піддається контролю. В такому разі йдеться про тривожний розлад. Хороша новина в тому, що цей стан можна корегувати.