Як не стати жертвою інформаційного цунамі? ч.1
Обговорення способів уникнення інформаційного перевантаження в нестабільні часи з військовим та соціальним психолог Олегом Покальчуком та ведучою програми Психологічні Посиденьки - кризовим психологом і травмотерапевтом - Іриною Нестеренко.
Сьогодні несподіваність та непередбачуваність стали невід'ємними елементами нашого життя. Адаптація до змінних обставин – ключовий навик, який допомагає нам впоратися з викликами доби.
Дайджест статті:
📍 В Японії, країні, де природні катастрофи - не рідкість, з дитячих років навчають, як правильно реагувати на несподіванки. Ця культурна особливість може слугувати прикладом для багатьох.
📍Наша українська реальність переповнена несподіванками і неприємностями, що робить актуальним розвиток гнучкості та адаптивності.
📍 Багато з нас живуть у світі своїх очікувань, часто ігноруючи реальний стан речей. Цей розрив може призводити до фрустрації та розчарувань.
📍 Коли життя не відповідає нашим очікуванням, ми, як діти, можемо реагувати емоційно, втрачаючи здатність до адекватного сприйняття обставин.
📍 Сучасне інформаційне середовище донині невідоме людству. Кожен із нас може стати джерелом інформації, що призводить до перевантаження та кризи довіри.
📍Стандартні джерела інформації втрачають авторитет, створюючи виклики в сприйнятті та відношенні до надходящої інформації.
Сучасний світ ставить перед нами численні виклики. Для того, щоб впоратися з ними, нам потрібно розвивати свою адаптивність, гнучкість та критичне мислення.
Сьогодні соціальні медіа та засоби масової інформації активно формують сприйняття реальності більшістю осіб. Прикладом цього може слугувати загальноприйнята уява про короткотривалість деяких подій, як от преславуті “2-3 тижні”. Багато хто вірили в цю інформацію та покладали на неї надії, не плануючи своє майбутнє на більший термін.
Соціальні медіа, незважаючи на їхню доступність та візуальну привабливість, часто представляють спотворене зображення реальності. Це відбувається з численних причин: від особистих переконань користувачів до політичних агенд. Таке спотворення завжди існує, і воно є особливістю жанру.
Ця особливість сприйняття реальності не є новою. Наприклад, античні драми не завжди точно відтворювали реальні події, але вони відповідали психологічним потребам людей, допомагаючи їм зрозуміти і пережити певні ситуації. Те ж саме відноситься до сучасних серіалів, коміксів та інших культурних продуктів.
Важливо зрозуміти, що медіа завжди було не лише засобом розваги, а й джерелом важливої інформації. Старовинні оповідання могли повідомляти про потенційні небезпеки, подібно до того, як сучасні новини інформують нас про події у світі.
Однак, не дивлячись на об'єктивність або її відсутність в медіа, людина має вибір, як сприймати інформацію: як об'єктивний факт, як особисту інтерпретацію або як чисто розважальний контент. Визначаючи своє ставлення до медіа, ми формуємо власне сприйняття реальності.
Люди отримують більшість інформації через свій зір — приблизно 75%. Тому зміст словесного послання, яке ми висловлюємо, часто відіграє другорядну роль порівняно з тим, як ми це говоримо, яка у нас інтонація, а також як ми виглядаємо, коли говоримо.
Людям подобається, коли до них звертаються приємно та лагідно. У ситуаціях великого стресу люди шукають підтримки один в одного, і їх емоційний стан може або поглиблювати їхнє горе, або, навпаки, робити його менш вираженим.
Обговорення таких стресових ситуацій може здатися корисним, бо дає відчуття, що ділитися своїми переживаннями з іншими допомагає почуватися краще. Проте це може лише тимчасово заспокоїти людину.
У критичних ситуаціях важливо швидко вжити заходів для стабілізації ситуації, навіть якщо ці заходи не є ідеальними. Наприклад, при фізичних травмах головне — спочатку зупинити кровотечу, використовуючи те, що є під рукою, навіть якщо це не медичні засоби. Те ж саме стосується й психологічних травм: важливо знайти способи стабілізації стану людини.
Зрештою, важливо розуміти, які питання є актуальними для обговорення в суспільстві та як найкраще допомогти людям у критичних ситуаціях.
В недавній історії було декілька прикладів, які активно обговорювалися в медіа. Одна з них розповідає про поліцейського, який вистрелив у водія. Інша історія стосується дівчинки, скакалки і скандалу в Івано-Франківську. Ці історії, коли їх підхоплюють ЗМІ, часто призводять до великої реакції в суспільстві. Люди озділяються на різні табори та обговорюють події.
Такі ситуації можуть бути спричинені або навмисно, або як результат природного процесу, що створює емоційний резонанс у суспільстві. Якщо людина не здатна критично ставитись до інформації, вона може опинитись в пастці цього інформаційного цунамі.
У стресових ситуаціях люди часто шукають пояснення того, що відбувається навколо. Людям властиво шукати стабільність і відповіді. Основні інстинкти людини полягають у бажанні зберегти власне життя та забезпечити продовження роду.
Три ключові моменти в житті багатьох людей пов'язані із сексом, силою та сміхом. Ці "три С" є основними мотиваторами дій та вчинків людей. Сміх та плач фізіологічно дуже схожі, але вони викликають різні емоційні реакції. Інформація вказує на те, як люди реагують на події та як вони формують своє сприйняття світу, зокрема через взаємодію із ЗМІ.
Люди часто сміються з анекдотів, бо там зустрічаються абсурдні та протилежні речі. Медіа та блогери активно використовують ці "три С": Секс, Сила, Сміх, щоб привернути увагу аудиторії. Для ефективного впливу на суспільство важливо вивчити його потреби та потреби цільові аудиторії.
Аналіз інформації відіграє велику роль у військових операціях, де 70% успіху - це правильна інформація. Щоб донести своє послання до людей, треба зрозуміти, які теми їх найбільше цікавлять. Важливо не просто досягти лідерів думки, але й тих, хто прагне такими стати. Ці люди готові активно ділитися думками в мережі. Основне - зрозуміти, яка соціальна група найчастіше піддається інформаційному впливу.
Соціальні мережі надають можливість спілкування, і часто ті, хто проводить там багато часу, можуть відчувати самотність.
Багато людей відчувають покинутість та непочутість в реальному світі і шукають компенсацію в соціальних мережах. Деякі люди в соцмережах дійсно є експертами у певних областях і пишуть лише про те, в чому розбираються. Інші віддають перевагу широкому спектру тем, що може заплутувати читачів і вести до некоректної інтерпретації. В епоху інформаційного перевантаження важливо розвивати критичне мислення, щоб розуміти та аналізувати інформацію, що знаходиться навкруги нас.
Критичне мислення допомагає людям приймати раціональні рішення, особливо у професійній сфері.. Соціальні мережі викликають залежність, на кшталт наркоманії, тому що стимулює випуск ендорфінів, що викликає приємні відчуття. Мозок не розрізняє реальні події від віртуальних, і відтак люди можуть страждати від відсутності взаємодії в соціальних мережах, відчуваючи сильне почуття самотності. В таких випадках можлива психотерапія, але в сучасному світі людина має право вибирати свою поведінку, доки вона не завдає шкоди іншим.
Зазвичай, в спокійний час, ми діємо раціонально, але під час стресу ми часто забуваємо все, чому нас навчали, і реагуємо інстинктивно. Тому, сприймати людей більш поблажливо в таких моментах, це дуже хороша навичка, адже люди реагують на рівні інстинктів, не гірше і не краще за тварин.
Продовження буде ...
Подивитися програму можна тут: