Що робити, коли дитина не хоче вчитись? Поради батькам
Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках.
“А уроки зробив?”- запитуєте. Знаєте, що не зробив, але надія і остання нервова клітина ніби змушують це спитати.
Ви відчуваєте роздратування і безсилля, часом навіть трохи розпачу: так не хочеться сваритись, але треба ж якось закінчити ту школу, а комусь бажано і з медаллю. Що ж робити? Як достукатись до дітей?
В кожної людської поведінки, чи то людині три роки, тринадцять чи тридцять три, є своя причина.
Що ж призводить до такого палкого небажання вчитися?
- Якщо в школі вчителі не дружні до учнів, якщо вони вимагають, але не дають цікавої інформації, від них чуєш більше негативу, аніж цікавої інформації, то, звісно, будь-яке бажання до навчання пропадає. Для дітей дуже важлива мотивація, і її відсутність, або те, що ми звикли називати “лінь”, часом зовсім не хоче піддаватися контролю.
- Купа навантаження (школа, позашкільні заняття, домашні справи і обов’язки, стресові фактори) включають опцію “перевантаження системи” і мозок просто відмовляється працювати попри бажання. Часто зустрічається, коли дитина говорить: “Я стараюся, вчу, але потім нічого не пам’ятаю, а батьки говорять, що то я так вчила”. Діти не здатні оцінити те навантаження, яке вони можуть посилити, а їхнім внутрішнім відчуттям часто не довіряють ні батьки, ні вчителі. На жаль, освітня система недосконала і часом дуже не дружня до підлітків.
- Батьки та їхні повчання іноді доводять до стану «помру на зло ворогам»: підліток відмовляється вчитися, оскільки батьки смикають за оцінки і уроки. Якщо передати відповідальність за навчання дитині, то вона не відчуватиме такого тиску і матиме вибір, що їй робити з цим.
Як це зробити? Для початку перестати питати за уроки в стилі завучки Наталії Федорівни. Якщо хочете запропонувати допомогу - запитайте, як справи і чи потрібна ваша підтримка.
Надійний дорослий і друг замість ролі поліцейського - ось чого потребують ваші підлітки. Пам'ятайте, що школа - не найважливіше в житті. І часто в інституті чи технікумі дитина вчиться набагато краще саме через те, що це потрібно їй, а не батькам, які все контролюють.
- Стресові стани зазвичай знижують здатність до навчання і переводять мозок у режим "збереження енергії" або взагалі "виживання". Тоді зовсім не до навчання.
Зараз стрес став чи не постійним сусідом кожного українця, будь то вдома чи за кордоном. Невизначеність та нерозуміння, що буде далі, змушують жити в тривозі. Саме тому іноді важко змусити себе вивчити фізику чи прочитати зайвий параграф з історії.
Які ситуації можуть бути стресовими для дитини чи підлітка: розлука з друзями або рідними (а часто навіть з домашніми тваринками), переїзд, особливо вимушений, нова школа, нові вчителі чи нові обставини, нерозуміння, що буде далі, втрата друзів або рідних, стан невизначеності…
У підлітків процеси адаптації можуть проходити складніше, оскільки до всього додаються гормональні “гойдалки”, і часом їм дуже тяжко впоратися зі своїм станом без підтримки дорослих.
Що можна з цим зробити?
Ставитися до дитини дбайливо і з повагою. Вона - окрема особистість, і має право по-своєму переживати свій стрес.
Придумати здоровий баланс "навчання - відпочинок". Для цього варто написати список того, що зазвичай підіймає настрій, допомагає розслабитись та переключитись з уроків. Це може бути прогулянка з друзями або собакою, розмова з подружкою, смаколики з чаєм, ванна з пінкою або книжка… (Важливо, щоб в цьому списку гаджети займали не більше 10%)
Визначити, які шкільні предмети подобаються, і приділяти їм більше уваги.
Попросити про допомогу з тими предметами, які важче даються. Можливо, вчитель погодиться додатково пояснити теми з геометрії, або батьки зможуть купити цікаву книжку з фізики чи історії, або запросять репетитора, який трохи полегшить життя.
Обговорити наступні питання:
Чому не подобається предмет?
Що ми можемо з цим зробити?
Ви можете допомогти дитині, бо ви дорослі, і можете впоратися з усім. Ви можете допомогти вирішити питання там, де складно, через ставлення вчителів до дитини або до предмета. Адже дорослий потрібен для того, щоб діти навчилися проходити ці ситуації самостійно. А часом потрібно відчути захист, підтримку і безпеку від найрідніших.
Якщо відчувається виснаження і стрес - звернутися до спеціалістів (психологів, психотерапевтів). Вони зможуть допомогти розібратися з причинами цього стану і побудувати стратегію, як його подолати. Наші консультанти на лінії психологічної та духовної підтримки “Довіра” також можуть підтримати і надати деякі поради щодо подолання стресу.
Ви можете змусити сидіти над книжками, та не можете змусити відчути від вас підтримку, коли спілкування зводиться до виснажуючих повчань і покарань. Слід пам’ятати: щоб допомогти дитині, варто мати сили і ресурс. Якщо ви не відчуваєте власних сил, ви завжди можете звернутися по допомогу.
Тож піклуйтеся про себе, поважайте дітей і пам’ятайте: ставлення дітей до вас - то дзеркало вашого ставлення до них.
