Як пережити втрату. Чи лікує час?

На жаль, більшість з нас пережили різного роду втрати: від гарної роботи, майна, житла, розлучень із друзями, загибелі улюбленого вихованця та найболючіше – смерті близької людини. Найчастіше це відбувається раптово, і ми не завжди готові, що таке може статися. Після цього в серці залишається глибока рана.

На нашу Лінію Довіри протягом дня звертаються десятки людей із болем втрати та запитаннями як жити далі. Що робити, коли поради «все буде добре» не допомагають, а лише посилюють ситуацію? Чи лікує час? Що потрібно знати людині про етапи проживання втрати? Далі у статті ми відповімо на ці запитання та дізнаємося, як підтримати тих, хто перебуває у процесі горювання.

Родичі та друзі людини, яка переживає втрату, іноді намагаються її відволікти, переключити увагу, чекають надто швидкого повернення до звичного життя. Не найкращою порадою в такому разі буде: «Візьми себе в руки і продовжуй жити!». Буває навпаки, сама людина поводиться дуже стримано чи активно, не дозволяє собі тужити, плакати. Весь феномен полягає в тому, що в цих двох варіантах відбувається відокремлення від горя замість того, щоб наблизитися до нього.

Чому важливо прожити втрату? Тільки через цей болючий процес усвідомлення та завдяки підтримці близьких, людина може пережити біль втрати та рухатися далі. Це не означає, що життя людини буде колишнім. Проживання цього болю — нормальна та необхідна реакція. Давайте розберемося чому?

Втрата призводить до відчуття спустошеності на сьогодні. Люди, які переживають горе, розриваються між минулим, яким вони сумують і майбутнім, на яке сподівалися. Якщо людина занадто довго затримується в горюванні — це несе небезпеку перерости в депресію або втягнутись в згубні залежності.

Людина в горюванні відчуває втрату ідентичності, самовпевненості, сенсу життя, радості, відчуває емоційну гойдалку. Люди в жалобі часто сумніваються у Богові.

Що важливо у процесі горювання? Можливість усвідомити горе, проживаючи всі емоції. Необхідно оплакати втрату буквально. Через сльози мозок виробляє гормони дофамін і серотонін, щоб людина почувала себе краще. Часто сльози бентежать оточуючих, але вони не є ознакою слабкості. Кожна людина потребує часу відновлення.

Якщо вам важко, ви маєте право відчувати напади відчаю і виявляти свої почуття та емоції, говорити про своє горе та про померлу людину, коли будете готові. Це нормально — потребувати допомоги інших людей і звертатися до них. Ви маєте право ставити запитання Богові та людям, не розуміючи причини, у вас є право взяти паузу і не справлятися зі звичайними справами.

Американський психолог, засновник концепції психологічної допомоги смертельно хворим людям Елізабет Кюблер-Росс у своїй праці «Про смерть і вмирання» стверджувала: «Горе кожної людини унікальне». Але все ж таки вона відзначила схожі етапи, які проходять у процесі горювання. У процесі повернення до життя ми переживаємо:

- заперечення

- гнів

- торг

- депресію

- прийняття

Ці стадії можуть проходити в різній послідовності і людина може кілька разів повертатися до них. На те, щоб прийняти нову реальність, без рідної людини поруч, потрібен час. Комусь місяці, комусь рік чи більше. Якщо пройшов календарний рік, а людина так само тяжко переживає втрату, хорошим рішенням буде звернення до психолога або відвідування груп підтримки для людей, які втратили близьких.

Найкраща допомога для горючої людини — перебування поряд з нею. У жодному разі не можна говорити те, що може знецінити його травму: «У вас ще будуть діти», «Не сумуй», «Покажи приклад рідним» тощо. Час не лікує ран, але час допомагає нам пройти всі необхідні процеси. Що тоді може допомогти?

Смерть кидає нам екзистенційний виклик. Коли хтось помирає, наше власне життя начебто тимчасово стає на паузу. Психіка намагається усвідомити, що відбувається, відбувається переоцінка цінностей, пріоритетів, оточення, життя, себе. Під час цієї переоцінки можна і потрібно зміцнювати духовний аспект свого життя. У Біблії написано, що дух людини переносить її недуги.

Що ж зміцнює наш дух? Зв'язок із Богом, по-перше. Мова не про завчені фрази з молитовників, а щирий діалог з Богом. По-друге, читання Біблії, особливо книги Псалмів, Євангелій. По-третє, відвідування зборів християн та спілкування з духовними людьми. Віра в Бога і в те, що прощання з нашими близькими тимчасово, дають втіху та надію на майбутню зустріч на Небесах.

Якщо ви потребуєте підтримки, зателефонуйте нам на Лінію довіри за безкоштовним номером в Україні:

0800 50 77 50

www.dovira.online

або напишіть нам тут: https://www.dovira.online/chat.

Консультація психолога безкоштовна та конфіденційна.

Час роботи: щоденно з 9.00 до 23.00