Тривожність — чому я постійно хвилююсь?
Відчувати тривогу – це погано чи нормально? Психологи кажуть, що всі наші емоції нейтральні та важливі. Тривожність в останній час дуже поширилася у суспільстві. Це цілком зрозуміло — фінансова криза, карантин, новини, що пригнічують, люди відчувають стрес, хвилюються за майбутнє. Психіка реагує на ті чи інші події. Проблема виникає тоді коли тривога становиться станом і не піддається контролю. В такому разі йдеться про тривожний розлад. Хороша новина в тому, що цей стан можна корегувати.
Причинами тривожного стану можуть бути одне або постійні події, що травмують психіку. Основним фактором виступає стрес, перевтома, недосипання; страх повторення негативного досвіду; конфлікти, незадоволеність життям, проблеми роботи нервової та ендокринної систем.
Про наявність проблеми сигналізують фізичній психологічні ознаки. До перших зараховують: прискорене серцебиття і дихання; відчуття нестачі повітря; запаморочення; нудота; часті позиви до сечовипускання; сухість у роті; посилене потовиділення; м'язові спазми й напруженість; тремтіння; безсоння.
Психологічні симптоми тривожного стану: погіршення пам'яті та концентрації; розгубленість; нав'язливі думки про страшні ситуації; жорстка самокритика; напади агресії; панічні атаки; слізливість.
Як подолати тривожність?
Для початку можна спробувати впоратися з розладом самостійно. Нічний сон - 8 годин, прогулянки на свіжому повітрі, фізичні вправи, контрастний душ, прибрати продукти, що впливають на центральну нервову систему, як кава, алкогольні напої, жирне, копчене і гостре. В раціон додати трав'яні чаї, вітаміни, фрукти, горіхи, овочі, нежирні кисломолочні продукти. Також не менш корисні заняття для душі — проводити час за улюбленою справою, хобі, читанням, заспокійливої музики. Що також дуже корисне — молитва, коли людина звертається до Вищої сили, вона наче передає своє безсилля і відпускає контроль.
Група психологів під керівництвом Франка Бонагуіді провела дослідження, згідно з яким віра в Бога допомагає вижити пацієнтам. Виявилося, що чим сильніше пацієнт відчував особистий зв’язок з Богом, тим легше йому було перемогти хворобу. Таким чином, регулярна молитва і відвідування церкви відігравало велику роль в одужанні.
Якщо ви не спроможні впоратися з тривожним станом, зверніться до наших консультантів.