Усвідомлене споживання інформації: рекомендації для ефективного вибору. ч.2
Обговорення способів уникнення інформаційного перевантаження в нестабільні часи з військовим та соціальним психолог Олегом Покальчуком та ведучою програми Психологічні Посиденьки - кризовим психологом і травмотерапевтом - Іриною Нестеренко.
Процес споживання інформації схоже на споживання їжі або алкоголю: вранці ми аналізуємо, чи спожите вчора було нам на користь.
Іноді після перебору інформації ми кажемо собі: "Це останній раз, більше так не буду робити". Але це лише питання часу. В інформаційному світі історія подібна. Якщо наша потреба в інформації стає важливішою за саму інформацію, можливо, потрібна консультація з фахівцем.
Дозвольте пояснити детальніше: ми, українці, цінуємо процес більше, ніж результат. Нас так виховували. Ми можемо довго обговорювати щось, але наступного дня забудемо, про що йшла мова, пам'ятаючи лише приємне. Тому для нас процес споживання інформації є важливим, але ми не завжди звертаємо увагу на її якість чи корисність.
Коли ми споживаємо інформацію, часто відчуваємо дотичність до всесвітніх подій. Прочитавши новину про Китай, згадуємо, що у нас є китайський чай, і відразу відчуваємо, начебто ми знаємо все про цю країну. Таке споживання інформації приносить нам задоволення, яке схоже на отримання компетенції у чомусь.
Але таке більше нагадує процес навчання за методом «вибіркового читання». Якщо людина розумно підходить до свого вільного часу та обмежує споживання інформації, вона може відчути задоволення без негативних наслідків. Дійсно, ми можемо "споживати" менше інформації, отримуючи від цього не менше користі.
Треба ставитися до інформації як до меню в ресторані. Часто ми читаємо лише заголовки, розуміючи джерело і зміст. Якщо потрібна докладна інформація, я маю свій список довірених експертів, до думки яких я звертаюся. Важливо запитувати себе перед читанням новин: чи це дійсно необхідно для моєї роботи чи життя?
Ми живемо в епоху, коли інформація є досить доступною, але часом важко визначити, що з неї є корисним. Кожен ранок для багатьох з нас починається не з фізичних вправ або медитацій, а з перевірки смартфона.
Можливо, потрібно змінити цей підхід? Уявіть, що ви прокидаєтеся під мелодію Шопена або іншої заспокійливої музики, замість того щоб миттєво занурюватись в потік новин і соціальних мереж. Відкрити новий день книгою чи музикою може бути набагато кориснішим для душевного спокою.
Та й взагалі, наше сприйняття новин, особливо в часи криз, може мати безпосередній вплив на наш емоційний стан. Отже, важливо вибирати, що ми споживаємо, і як це в подальшому вплине на нас.
Це стосується не тільки інформації з новинних джерел. Навіть здавалося б невинні рекомендації в інтернеті можуть бути марними, якщо вони не мають практичного застосування у реальному житті. Нам потрібно дізнаватися, що дійсно працює, а не просто слідувати модним трендам.
До речі, вибірковість є ключем. Один із прикладів: в період військових дій у телеграм-каналах легко затонути в потоці новин. Але чи всі ці новини корисні? Іноді одне повідомлення може викликати паніку або стрес. Так, в одному з таких каналів 5 березня була опублікована новина, що викликала велике занепокоєння. І коли це повідомлення випадково знову і знову з'являлося на екрані через технічну помилку, воно викликало стрес, навіть знаючи, що подія вже минула.
Тому так важливо дбати про своє психічне здоров'я, визначаючи для себе, яка інформація є дійсно необхідною, а яку можна відсіяти. Так само як ми вибираємо здорову їжу для нашого тіла, нам потрібно вибирати «здорову» інформацію для нашого розуму.
Сьогодні ми живемо в інформаційній добі, де доступ до новин та джерел інформації немає меж. Важливо обирати відповідні джерела, розуміючи, хто ці автори та які їхні мотиви. Часом інформація може бути сприйнята як агресивна або занадто насичена.
Соціальні мережі, особливо локальні групи та чати, стали джерелом актуальних новин. Люди тут діляться власними спостереженнями, обговорюють події з найбільшим ритмом. Це корисний інструмент для отримання оперативної інформації про місцеві події.
Дослідники психіки стверджують, що деякі люди мають схильність до пошуку негативних новин, ніби це якийсь форма мазохізму в інформаційному просторі. Ця тенденція не лише впливає на їхній стан, але й може збурювати інших.
Тому дуже важливо навчитися розрізняти факти від емоцій та зберігати спокій, обираючи відповідні джерела інформації.
Безумовно, якщо щось важливе відбувається, ви про це дізнаєтеся, навіть якщо не хочете. Це відомо. Із усіх боків почнуть вас інформувати: "Ти чув про те, як там...?".
Ви обов'язково про це дізнаєтеся. Чи ми дійсно можемо відсіяти інформацію? Наші близькі та знайомі, безперечно, діляться інформацією з нами. Якщо сталося якесь лихо, вони спішитимуть розказати. Якщо щось добре – можливо, вирішать зачекати.
Але чому так відбувається? Люди мають схильність ділитися негативними новинами. Це можна назвати звичкою, чи не так? Є різні мотивації для цього. Одна з них – попередити. Інша – коли людина попереджає про ризик або небезпеку, вона часто отримує вдячність, що підвищує її власну самооцінку.
Тобто, коли хтось розповідає новину, отримує відчуття задоволення від реакції слухача. Це може пояснити нашу вічну тягу до пліток та розповіді історій, особливо коли вважаємо себе першим джерелом інформації.
І, хоча кожна людина може вважати себе першоджерелом, важливо розуміти, де починається правда і де закінчується. Зрештою, інформація може перекручуватися з кожним новим переказом.
У всьому цьому, залишається важливе питання - як відрізнити маніпуляцію від правдивої інформації? Як зрозуміти, коли інформація використовується для маніпулювання вашими переконаннями? По-перше, потрібно себе запитати: чи дійсно є які-небудь підстави для того, щоб вас маніпулювали?
Маніпуляція є всюди, і вона може бути як пряма, так і прихована. Особливо потужний вплив має пропаганда. Вона як масовий обстріл, який може зачепити кожного. Пропаганда часто проста, але ефективна і високотехнологічна. Вона показує силу та впертість тих, хто стоїть за нею. Щоб вистояти проти такого впливу, людині потрібні переконання. Це може бути віра, ідеологія або патріотизм. Такі переконання діють як щит, який захищає нас від зовнішнього тиску.
На закінчення хочу сказати: щоб не стати жертвою інформаційного цунамі, потрібно розвивати в собі критичне мислення, міцно триматися своїх переконань і намагатися розпізнавати маніпуляцію там, де вона існує. Тільки так можна допомогти собі в сучасному світі, переповненому інформацією.
Подивитися програму можна тут: