Температура життя: від стресу до вигорання ч.2
Однією з ключових потреб організацій у часи війни є адаптація їхніх робочих процесів до нових умов. Якщо розглядати, як компанії функціонували до 2014 року і особливо до 2022 року, можна побачити величезну різницю у їхніх робочих методах під час війни. Зміни в умовах роботи, такі як віддалена робота або зміни в кадровому складі, вимагають перегляду робочих процесів.
Ці зміни можуть включати в себе адаптацію до відсутності деяких співробітників, які можливо виїхали, або до нового формату роботи, де більшість комунікацій відбувається онлайн. Це може призвести до втрати відчуття спільності серед команди, оскільки живі зустрічі стаються рідше.
Керівництво організацій має грати ключову роль у цьому процесі адаптації. Вони повинні розуміти, що стандартні робочі процедури, які були ефективними до війни, можуть вимагати змін у поточних умовах. Це може включати в себе зміни в робочих стандартах, адаптацію до нового кадрового складу або введення нових технологій.
Окрім того, психологічний тиск, який війна приносить для співробітників, може призвести до збільшення стресу, втоми та інших негативних емоцій. Це може впливати на їхню продуктивність та якість роботи. Тому важливо, щоб керівництво було уважним до потреб своєї команди і намагалося створити умови, які допоможуть їм справлятися з цими викликами.
В умовах війни, коли робочі процеси в організаціях змінюються, виникає потреба в перебудові стосунків між співробітниками. Це може призвести до конфліктів, але також може стати можливістю для створення нової культури спілкування та підтримки в команді. Важливо, як ми спілкуємося, підтримуємо одне одного та долаємо виклики разом.
Особливо актуальними стають внутрішні чати в організаціях. Через них співробітники можуть виразити свої переживання, отримати підтримку від колег або просто поспілкуватися. Це сприяє відчуттю єдності та приналежності до команди, особливо в умовах, коли живі зустрічі стають рідкісними.
Важливо розуміти, що конфлікти – це природний процес, який може виникати в будь-якому колективі. Вони можуть бути результатом різниці в поглядах або інтересах. Проблема виникає, коли конфлікти роз'єднують людей та порушують гармонію в команді. В таких випадках потрібно звертати увагу на способи вирішення конфліктів, щоб вони не призводили до подальших розбіжностей.
Та є ще один важливий аспект: потрібно звертати увагу на емоційний стан кожного співробітника. В умовах війни люди можуть переживати особисті трагедії та втрати, і це впливає на їхню продуктивність та співпрацю в команді.
В умовах війни, кожна людина стикається з численними викликами, які впливають на її емоційний стан. Це може бути втрата будинку, родини, або зміна життєвих обставин. Однією з найбільших проблем є відчуття безпорадності, коли людина відчуває, що не може покращити свою ситуацію. Таке відчуття може призвести до апатії та відчуття, що все що не робиш не має значення.
Особливо важко буває жінкам, які часто несуть на себе велике навантаження, дбаючи про родину, дітей, побут, а також намагаючись впоратися з роботою. Їхні зусилля часто залишаються непоміченими, хоча вони виконують величезну роботу. Жінка може відчувати тиск від необхідності вирішувати численні проблеми одночасно, дбаючи про себе та свою родину.
В сучасних умовах, коли люди стикаються з численними викликами, важливо звертати увагу на їхній емоційний стан. Часто люди опиняються під тиском особистих проблем, які можуть впливати на їхню продуктивність на роботі. В таких ситуаціях психологи можуть надати необхідну підтримку, допомагаючи людям справлятися з особистими викликами.
Однак робочий колектив також може грати ключову роль у підтримці своїх колег. Визнання, відчуття приналежності та підтримка можуть полегшити навантаження на людину. Щоб організація працювала ефективно, важливо визначити, де саме потрібно прикласти зусилля: чи це на рівні організаційних процесів, комунікації, чи може на рівні індивідуальної підтримки.
Не кожен готовий ділитися своїми особистими переживаннями з колегами або керівництвом, але спілкування з психологом може бути корисним. Якщо в колективі виникають конфлікти, які роз'єднують людей, то потрібно вживати заходів для їх вирішення і підтримки спільності.
В сучасних умовах, коли люди опиняються під тиском численних викликів, важливо звертати увагу на їхній емоційний стан. Це може бути напруженість у робочих процесах, конфлікти в команді або особисті проблеми співробітників. Щоб допомогти людям справлятися з цими викликами, організації можуть звертатися до фахівців, які спеціалізуються на питаннях організаційної психології та супервізії.
Супервізія в організації - це специфічний напрямок роботи, який допомагає підтримувати якість роботи та доглядати за своїми співробітниками. Це може бути ключовим інструментом для попередження вигорання, особливо в умовах постійного стресу.
Коли в Україні розпочалися військові дії у 2014 році, багато людей стикалися з наслідками пережитого стресу. Ці наслідки часто виявлялися у вигляді проблем у сім'ї, на роботі або фізичних захворювань. Це була плата за нездатність адекватно пережити травмуючі події.
Супервізія, як метод роботи з професіоналами, не полягає в навчанні конкретних технік, а в розвитку рефлексивності та здатності аналізувати власні дії. Ідея полягає в тому, щоб допомогти організації стати самодостатньою, здатною самостійно аналізувати свої сильні та слабкі сторони.
Коли організація навчається рефлектувати над своєю діяльністю, вона стає менш залежною від зовнішніх консультантів. Це і є головна мета супервізера: допомогти організації стати самодостатньою.
Люди повинні розуміти, коли їм потрібна психологічна допомога. Це може бути постійне відчуття стресу, проблеми у взаєминах або фізичні симптоми. Якщо в організації є система підтримки співробітників, це покращує їхню продуктивність та відданість роботі.
Багато людей відчувають накопичення втоми та втрату життєвої енергії. Це проявляється в тому, що вони прокидаються без натхнення, відчувають відсутність драйву та радості від життя. Замість цього, їхні дні перетворюються на безкінечний список обов'язків, які вони виконують без ентузіазму.
Така втома може призвести до зниження продуктивності. Раніше завдання, яке вони могли виконати за дві години, тепер займає шість годин, і якість роботи при цьому знижується. Це призводить до того, що людина витрачає більше часу на роботу, втрачаючи можливість відпочити та відновити свої сили.
В результаті, життя людини звужується лише до робочих процесів, і вона втрачає здатність насолоджуватися іншими аспектами свого життя.
Багато людей стикаються з проблемами сну: вони можуть відчувати втому, але не можуть заснути, або їх сон переривається нічними тривогами. Це може бути пов'язано зі стресовими ситуаціями, такими як нічні обстріли.
Деякі практичні поради для поліпшення якості сну включають:
Лягати спати раніше, бажано до 22:00. Цей час вважається найбільш сприятливим для відновлення організму.
Якщо можливо, спати вдень. Хоча це може бути незручно для багатьох людей через роботу або інші обов'язки.
Звертатися до спеціалістів, таких як сонмологи, які займаються вивченням та лікуванням розладів сну.
Багато людей відчувають тривогу, особливо коли очікують непередбачувані або небезпечні події. Ця тривога може впливати на якість сну та загальний стан здоров'я.
Щоб знизити відчуття тривоги:
Створіть план безпеки. Важливо мати чіткий план дій на випадок непередбачуваних обставин. Цей план повинен відповідати вашим особистим потребам та рівню комфорту.
Аналізуйте свою тривогу. Замість того, щоб дозволити тривозі керувати вами, запитайте себе: "Чого я конкретно боюся?". Визначення конкретного джерела вашого страху може допомогти вам краще розуміти та контролювати свої почуття.
Орієнтуйтеся на факти, а не фантазії. Спробуйте аналізувати свої страхи на основі реальних фактів, а не на основі нереалістичних сценаріїв.
Для зниження тривоги та страху важливо:
Мати чіткий план безпеки, який базується на реальних фактах. Це допоможе зменшити відчуття невизначеності та дати відчуття контролю над ситуацією.
Не накручувати себе. Важливо не дозволити своїм страхам та фантазіям взяти верх. Замість цього спробуйте аналізувати свої страхи на основі реальних фактів.
Використовувати дихання як інструмент заспокоєння. Дихання може допомогти відновити внутрішню рівновагу та заспокоїти нервову систему.
В ситуаціях високої тривоги або стресу, особливо коли здається, що зовнішній світ вимагає від нас надмірної реакції, важливо згадати про внутрішні ресурси, які ми маємо. Один з найбільш доступних та ефективних методів - це діафрагмальне дихання.
Цей метод передбачає свідоме дихання, коли ми вдихаємо повітря в нижню частину легенів, що сприяє релаксації та заспокоєнню.
Коли ми зосереджуємося на своєму диханні, ми відволікаємо свою увагу від тривожних думок та відчуттів. Це допомагає нам зосередитися на теперішньому моменті та знизити рівень тривоги.
Однак, деякі люди можуть бути скептично налаштовані до таких методів. Вони можуть очікувати "чарівної пігулки" для заспокоєння. Але насправді, наш організм вже має всі необхідні інструменти для саморегуляції. Головне - це практикувати ці методи та не забувати про них.
Психологи часто наголошують на важливості таких простих методів самодопомоги. Вони можуть здатися занадто простими, але їхня ефективність перевірена часом.
Зрештою, головне - це прийняття рішення дбати про себе. Незалежно від того, скільки книг ми прочитали або семінарів відвідали, якщо ми не приймаємо рішення втілювати ці знання в життя, вони залишаються лише теорією. Нам важливо знайти баланс між доглядом за собою та відповідальністю перед зовнішнім світом.
В сучасному світі багато людей працюють на межі своїх можливостей, очікуючи відпустки як моменту відновлення. Але часто, через обмеження можливостей відпочинку, вони повертаються з відпустки такими ж втомленими, як і перед нею. Тому важливо знайти способи щоденного відновлення своїх сил.
Перше, кожен з нас має розробити свою програму відновлення. Це може бути щоденний ритуал, який допомагає відчути себе відновленим і зарядженим. Це може бути медитація, прогулянка на свіжому повітрі, читання книги чи просто відпочинок.
Друге, добре, коли у нас є регулярний режим сну. Сон - це ключовий компонент відновлення, і важливо забезпечити собі достатньо часу для нього.
Третє, спілкування з близькими. Людські відносини можуть бути джерелом сили та натхнення. Коли ми спілкуємося з тими, кого любимо і кому довіряємо, це допомагає нам відчути себе в стані захищеності.
Четверте, зберігання робочого ритму. Якщо робота приносить задоволення, вона може бути джерелом енергії. Але важливо знайти баланс між роботою та відпочинком.
Зрештою, головне - це свідомий вибір дбати про себе щодня. Незалежно від обставин, ми завжди можемо знайти способи піклуватися про свій добробут.
В сучасному світі, де стрес та невизначеність стали нормою, турбота про себе є ключовою. Це може бути питання: "Кому я потрібен?" або "Хто мені потрібен?". Відчуття приналежності до спільноти або близької людини може бути джерелом сили та підтримки.
Спільнота, незалежно від її розміру, є важливим джерелом підтримки. Це може бути одна особа або група людей. Важливо мати час для спілкування з ними, але також важливо мати час для себе, коли можна зосередитися на своїх потребах та інтересах.
Щоденні ритуали та ритм життя допомагають нам відновлювати свої ресурси. Це може бути час, відведений для хобі, читання, медитації або просто відпочинку. Важливо планувати ці моменти щодня, а не чекати на відпустку або вихідні.
Не менш важливим є збереження позитивного погляду на світ. Не зосереджуйтесь лише на негативних новинах або проблемах. Знайдіть радість у малих речах та підтримуйте баланс у своєму житті.
Зрештою, турбота про себе - це не егоїзм. Це спосіб зберегти своє психічне здоров'я, бути продуктивним та допомагати іншим. Тому дбайте про себе, плануйте свій час та знаходьте радість у щоденному житті.
Подивитись програму повністю можна тут:
