Що робити, якщо… здається, що батьки мене не люблять?

«Що робити, щоб батьки мене любили?» - таке питання нерідко задають підлітки, тож давайте розберемося, що за цим стоїть.

Марина щодня свариться з мамою після школи. Ніби й розуміє, що без сварок було б краще, та поки ніяк не виходить. Просто мамин інтерес завжди стосується лише завдань та оцінок, а так хочеться, щоб позашкільний час починався не з питань про навчання. Дівчина впевнена, що мама навіть не знає, як звуть її подруг і ким вона хоче стати в майбутньому.

Тарас дуже злий на батьків, тому що вони зовсім не визнають, що його кімната – це його територія. Мама може зайти в кімнату навіть не постукавши, а тато – вимагати, щоб син відклав всі свої справи в той час, коли це потрібно батькові, незважаючи на зайнятість хлопця. Складається враження, ніби не існує життя Тараса – є мамине і татове, а Тарас повинен підлаштовуватись під обидва варіанти одночасно.

І Марина, і Тарас думають, що батьки їх не люблять.
Часом «батьки мене не люблять» означає «я не відчуваю батьківської любові».
Звісно, складно відчути любов, коли батьки цікавляться лише тим, що важливо їм, мають дуже високі очікування, або ж не довіряють дитині. Часом вони навіть не розуміють, що щось не так, і впевнені, що люблять і піклуються про своє чадо. Тож, що можна порадити Марині чи Тарасу?

1. Зрозуміти, як саме я відчуваю любов.
Або, іншими словами, - визначити, що саме мені не вистачає в стосунках з батьками, що б хотілося змінити.
Марині можна сердитись на маму, і вибухати щоразу від питання «що там в школі?», а можна запитати себе: «Що саме я б хотіла почути від мами після школи?».

Тарас може сердитись і замикатись в собі, а може спитати себе:
- Як би я відчув любов батьків? Що потрібно їм зробити для цього?
І відповісти, що перше спадає на думку:
- Більше поваги з боку батьків точно не завадило б.
Тоді виникає наступне питання: а як для Тараса виглядає повага?
Певно, він би відповів, що повага – це коли стукають у кімнату і питають дозволу увійти, коли часом питають його думку в сімейних питаннях, коли враховують його розклад і інтереси в питаннях допомоги в різних господарських справах…

В кожних стосунках різні особливості, та ніхто не знає, як краще проявити любов до людини, аніж сама людина.
Тож варто задати собі питання і записати конкретні відповіді в якийсь блокнотик:
Як для мене виглядає любов батьків?
Що потрібно зробити батькам, щоб я відчув більше любові?

2. Відверта розмова з батьками.
Це наступний крок, який може допомогти краще відчути батьківську любов.
Одного разу Марина наважилась поговорити з мамою і озвучила все, що раніше писала в блокнотик: і те, як їй сумно через питання лише про школу і навчання, і те, як їй хотілося б говорити про подружок і перше кохання, і те, як їй не вистачає часом разом помріяти про майбутнє. На диво, мама погодилась, що за робочими питаннями зовсім не помітила, як спілкування звузилося до питань навчання, і вони вирішили ходити в кав’ярню по п’ятницях, щоб відсвяткувати кінець тижня і поговорити про дівчаче.

Поділитися власними проблемами, почути переживання батьків, відреагувати на них, і нарешті підтримати одне одного – це те, що допомагає порозумітися і знову відчути любов і власну потрібність.

У Тараса ситуація була трохи інша: він так і не наважився поговорити з батьками, адже був впевнений, що за такі розмови може отримати по шиї. Його ситуацію ми розглянемо в наступній публікації.

Марина і Тарас є збірним образом підлітків, їх історії вигадані. Реальні історії не використовуються через політику конфіденційності.